11 вересня 2019
Амброзія полинолиста належить до карантинних бур’янів, які наносять великої шкоди не лише сільському господарству, але й здоров’ю людини. За життєвою стратегією — це рудерал, заселяє сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки, пасовища, пустирі тощо Розмножується амброзія насінням, яке утворює в великій кількості. Добре розвинені рослини можуть давати по 30—40 тисяч насінин, а окремі екземпляри до 80-100 тисяч. Насіння зберігає схожість у ґрунті до 40 років. Надмірно висушує і виснажує ґрунти, а при великому забур’яненні культурні рослини гинуть. Амброзію полинолисту з повним правом можна назвати екологічно небезпечним бур’яном. Добре відомо, що пилок амброзії викликає у людей захворювання – амброзійний поліноз. У період цвітіння амброзії з середини липня до жовтня в повітря виділяється багато пилку, який викликає у людей задуху, ускладнення дихання, кашель, нежить, сльозливість, головний біль, висипання на шкірі та інші симптоми алергії, які часто є дуже важкими. Загалом спостерігається тенденція різкого збільшення алергічних захворювань.
Враховуючи велику шкідливість амброзії полинолистої, як для сільського господарства, так для здоров’я людини, боротьба з нею є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів.
Згідно ст. 12 Закону України «Про карантин рослин» особи, які здійснюють господарську діяльність, пов’язану з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням, торгівлею рослинами і рослинними продуктами зокрема зобов’язані:
виконувати фітосанітарні правила та здійснювати фітосанітарні заходи;
здійснювати систематичний моніторинг земельних угідь, які належать їм на правах власності або користування, а також потужностей (об’єктів), на яких здійснюється виробництво та/або обіг рослин, продуктів рослинного походження з метою виявлення регульованих шкідливих організмів, до яких відноситься і амброзія полинолиста.
З метою раннього попередження щодо виявлення карантинних організмів, відповідно до ст. 28 Закону України «Про карантин рослин», особи проводять інспектування рослин, що ростуть на землях сільськогосподарського призначення, у розсадниках, садах, лісах, відкритому ґрунті, теплицях та в інших місцях, включаючи місця для зберігання, переробки і транспортні засоби для переміщення об’єктів регулювання.
У разі виявлення підозри зараження об’єктів регулювання регульованими шкідливими організмами особа повинна протягом доби повідомити державного фітосанітарного інспектора.
Державний фітосанітарний інспектор здійснює фітосанітарні процедури з метою перевірки підозри наявності регульованого шкідливого організму. У разі підтвердження такої підозри державний фітосанітарний інспектор визначає фітосанітарні заходи, спрямовані на запобігання поширення, локалізації та/або ліквідації регульованих шкідливих організмів, які повинні здійснюватися особами.
Що стосується розповсюдження амброзії полинолистої в межах населених пунктів, то відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни, підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов’язані утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію.
Благоустрій присадибних ділянок, прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, земельних ділянок, наданих на праві власності чи праві користування, забезпечується відповідно власниками або користувачами присадибних ділянок, балансоутримувачами будинків та підприємствами, установами і організаціями, які реалізують право власності або користування відповідною земельною ділянкою.
А за порушення правил благоустрою, згідно ст. 152 КУпАП, винні особи можуть притягуватися до адміністративної відповідальності, у вигляді штрафу. Тобто, боротьба з бур’янами, у тому числі амброзією полинолистою, згідно діючого законодавства – обов’язок кожного громадянина, підприємця та посадової особи.
Найефективнішим способом боротьби з амброзією полинолистою в межах населених пунктів є виривання поодиноких рослин з корінням та проведення скошування, висапування до початку її цвітіння, з наступним знищенням решток. Також ефективним, але і більш енергомістким способом є залуження засмічених ділянок, наприклад газонними травами.
А боротьбу з даним карантинним видом бур’яну в цілому, на територіях поза межами населеного пункту слід здійснювати із застосування одночасно системи механічних (скошування, висапування, виривання вручну), агротехнічних (дотримання сівозміни, своєчасний передпосівний обробіток грунту, оптимальні строки сівби та збирання, сівба зерном, очищеним від насіння бур’янів, догляд за посівами, низьке зрізання культури під час збирання урожаю, систематичне обкошування канав, обочин доріг та інших необроблюваних земель тощо), хімічних (застосування гербіцидів згідно Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні), фітоценотичних (створення умов, при яких збільшується конкурентоспроможність культурних рослин, залуження засмічених територій багаторічними кормовими травами, впровадження раціональних сівозмін із протибур’яновим спрямуванням чергування культур) та організаційних заходів боротьби.
Відділ агропромислового розвитку
районної державної адміністрації
Людям із порушенням зору