Селище Радуль засноване наприкінці ХVІІ століття старообрядцями -вихідцями із центральних районів Росії, які не підтримали реформу Московського Патріарха Никона і вимушені були тікати від царського гніву та нової церковної влади, що переслідувала їх.За однією із версій офіційний статус населений пункт Радуль отримав у 1708 році. Засновником Радуля можно вважати Пилипа Івановича Костильова, який був і першим війтом. 6 травня 1893 року Радуль був включений у затверджений список поселень Європейської Росії,в яких повинно було ввестися спрощене керівництво громадою. Назва Радуль походить від озера Радутьє,що існувало давно. Згідно з іншою версією - від слова ’’радість’’.
Опинившись тут, подалі від переслідувань царського уряду і офіційної церкви, старообрядці сподівались на довгоочікувану радість життя, якої їм так не вистачало.
Традиційно населення займалось судноплавством, промислом риби, виготовленням виробів з лози та дерева, канатів, хлібного вина, торгівлею. На околицях і поблизу Радуля виявлені городища періоду раннього заліза VIII-III ст. до нашої доби та давньоруське IX-XIII ст.
На честь героїчно полеглих в жовтні 1943 року в битві за Дніпро воїнів 69-ї гвардійської Севської двічі Червонопрапорної стрілецької дивізії в Радулі встановлено Обеліск Слави та 2 пам’ятники на братських могилах. Тут знаходиться 2 військові поховання. Серед воїнів, що загинули під час форсування ріки, - сім Героїв Радянського Союзу. В Радулі є історико-краєзнавчий музей.
На березі Дніпра розташований прикордонний пост «Радуль» відділення прикордонної служби «Задеріївка». В селищі діють православна єдиновірна Свято-Покровська церква та община старообрядців.
Людям із порушенням зору