14 листопада 2016
У зв’язку із змінами з 01.01.2016 з переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, вилучені фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
З дня набрання чинності 01.01.2016 Закону № 909 частиною п’ятою статті 8 Закону № 2464 предбачена сплата єдиного внеску в однаковому розмірі (22 відсотки до бази нарахування) для роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовими договорами, фізичних осіб – підприємців; осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, із суми якого відповідно до постанови КМУ від 26.11.2014 № 675 «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами, внесеними постановою КМУ від 18.02.2016 року № 85) здійснюється розподіл на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до частини третьої статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105 (далі – Закон № 1105) за умови сплати страхових внесків до Фонду фізичні особи – платники єдиного внеску мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за рахунок коштів Фонду.
Порядок розрахунку листків непрацездатності
Обчислення середньоденного доходу для розрахунку страхових виплат фізичними особами – платниками єдиного внеску здійснюється відповідно до п.2 та 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001р. №1266.
Середньоденний дохід обчислюється шляхом ділення нарахованого за розрахунковий період (12 календарних місяців) доходу, на який нараховано єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування, на кількість календарних днів зайнятості (провадження підприємницької діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв»язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
Сума страхових виплат застрахованій особі та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів страхувальника обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденного доходу залежно від стажу, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.
Зокрема, якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середній дохід визначається для розрахунку:
допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності– виходячи з розміру доходу, з якого сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку;
допомоги по вагітності та пологах – виходячи з розміру доходу, з якого сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.
Середній дохід для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів страхувальника обчислюється страхувальниками на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подається до ДФС.
Тому розрахунок матеріального забезпечення фізичними особами – платниками єдиного внеску до закінчення терміну подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування необхідно здійснювати із розміру мінімальної заробітної плати на момент настання страхового випадку./p>
Фінансування матеріального забезпечення фізичним особам – підприємцям (платникам єдиного внеску) здійснюється на підставі заяви – розрахунку, форма якої затверджена Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду від 22.12.2010 №26.
З метою контролю за використанням коштів Фонду, для підтвердження правомірності фінансування рекомендуємо фізичним особам – підприємцям та особам, які проводять незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси та ін.) до заяви – розрахунку надавати такі документи:
1. Копія листка непрацездатності (лицьова та зворотня сторони).
2. Довідка з територіального фіскального органу про сплату єдиного внеску за місяці розрахункового періоду та за місяць настання страхового випадку.
3. Копії квитанцій про сплату єдиного внеску.
4. Копія трудової книжки.
5. Копії документів, що підтверджують страховий стаж ( довідки з ДФІ, довідки з ПФ ОК-7).
Людям із порушенням зору
