19 травня 2019
Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937-1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.
Станом на 1 січня 1938 року за вироками «трійки» у Чернігівській області були розстріляні 1700 осіб, засуджено до ув’язнення — 3450.
Липневий ліміт 1937 року для Чернігівщини становив 300 чоловік розстріляних і 1300 заарештованих.
В УСРР для проведення державного терору було створено 45 міжрайонних оперативних груп. На території області (в тодішніх її межах) – 7 (в Чернігові, Конотопі, Ніжині, Глухові, Прилуках, Ромнах, Городні).
5 серпня 1937 року була заснована трійка у складі першого секретаря Чернігівського обкому КП(б)У П. Маркітана, начальника УНКВД по Чернігівській області М.Корнєва та Склярського.
Упродовж 1937 року ліміти на арешти і розстріли підвищувалися ще шість разів.
17 жовтня ухвалили у Чернігівській області розстріляти 200 і «посадити» 300 чоловік, 21 жовтня – відповідно 600 і 1500, 26 жовтня – 200 і 500. У першогрудневому підвищенні лімітів область не згадувалася або ж дані не вказані, 9 грудня було наказано стратити 50 і засадити 150 чоловік, а 17 грудня вирішено було «достріляти» ще 350 осіб.
Отже, кати зажадали, щоб у Чернігівській області протягом неповного півроку було вбито 1700 осіб і відправлено в тюрми та табори – 3250.
Керівники Чернігівського обласного управління НКВД у лютому 1938 року просили збільшити ліміти репресій на 300 душ, а на 1 квітня 1938 року вже на 1200 по першій категорії та 2500 по другій – всього 3700 чоловік.
У 1937 році в області було репресовано 8 501 людину, найбільше – українців (7 692).
Майже половину заарештованих складали селяни. Переважно, це були – так звані «куркулі».
Другою за масовістю стала категорія «колишні люди». Це – колишні поміщики, дворяни, офіцери, жандарми, торгівці. Іншими словами, до арештовували тих, хто не міг похвалитися чистотою соціального походження – з пролетарської сім’ї або родини селянина-незаможника. Під цим приводом в Чернігівській області репресували 3 369 осіб.
Третя категорія «злочинців» – так звані декласовані елементи: жебраки, безпритульні, злодії тощо. Їх нараховувалося 948.
Абсолютну більшість заарештованих у 1937 році складали саме прості люди – понад 90%.
Привертає увагу і значна кількість заарештованих домогосподарок, утриманців та пенсіонерів – 119 осіб.
Жертви терору, записані до інших категорій «ворогів народу» розподіляються так: служителі культів – 67, кустарі – 34, службовці – 92, селяни-одноосібники – 201, колгоспники – 54, робітники – 3, червоноармійці – 63, командний склад РСЧА – 84, працівники НКВС – 16. Ці дані переконливо свідчать, хто був «ворогом народу» для влади. Виходить, що сам народ, бо майже половину заарештованих складали селяни – 43,6%. Зрозуміло, що й серед червоноармійців та командирів Червоної Армії, інтелігенції (замаскованої під назвою «службовці») теж було чимало вихідців із села.
У 1937-1938 роках репресували й виконавців репресій: першого секретаря Чернігівського обкому КП(б)У Маркітана, його наступника Михайлова.
Місця масових розстрілів на Чернігівщині
Точно відомо, що у Чернігові в підвалі будинку НКВС (навпроти центрального ринку, зараз там санепідемстанція). Ховали ж загиблих біля села Халявин Чернігівського району. Тепер там пам’ятний знак і хрест.
Страчували людей і в Ніжині в будинку НКВС і церкві на базарі.
Цілком ймовірно, що розстріли також були й у Конотопі, Глухові, Прилуках, Ромнах, Городні – в будинках НКВС, де були розташовані міжрайонні оперативні групи.
Пам’ятний хрест односельцям – жертвам комуністичних репресій в селі Сокиринці Срібнянського району встановлено з ініціативи та на кошти громади.
Український інститут національної пам’яті
Людям із порушенням зору