25 червня 2018
22 червня своє 100-річчя відзначила найстарша жителька Ріпок Олександра Сергіївна Шевчук.
З цією знаменною подією щиро привітали ювілярку голова районної державної адміністрації Борис Мелашенко, голова районної ради Роман Шупель, його заступник Світлана Ткаченко, ріпкинський селищний голова Сергій Гарус та голова Ріпкинської районної організації ветеранів України Ірина Вольська-Баскевич.
- Вітаємо Вас і Вашу родину! Дуже приємно, що у наших Ріпках є така ювілярка. Бажаємо Вам міцного здоров’я, наснаги, радості та життєвих гараздів. Щоб Ви своїми роками та досвідом ще довго радували своїх рідних та всіх, хто Вас отучує, - зазначив голова районної державної адміністрації Борис Мелашенко.
Олександра Сергіївна Шевчук – найстарша жителька у селищі Ріпки. Вона народилась 22 червня 1918 року в багатодітній сім’ї, де зростало десятеро дітей, у селі Оболоння Коропського району. Після закінчення школи в 1935 році свій трудовий шлях розпочала з посади обліковця в колгоспі імені Калініна хутора Гаврилівка Облонської сільської ради Чернігівської області.
В 1936 році була піонервожатою у Риботинській неповній середній школі (Коропський р-н, Чернігівська обл.). В цьому ж році вийшла заміж, а в 1937 році у Олександри Сергіївни народилася донька Віра (проживає наразі у місті Миколаєві).
Потім працювала на посаді вчителя школи неписьменних і малописемних в с. Оболоння Коропського району Чернігівської області. Далі, у 1938 році - піонервожатою Краснопольської неповної середньої школи. В 1939 році була зарахована на посаду вчителя Оболонської неповної середньої школи, де й пропрацювала до 1941 року, коли народилася друга донька Людмила, яка на даний час проживає в Ріпках.
В 1944 році Олександра Сергіївна стала начальником відділу кадрів Коропського МЛТ тресту «Юглісчермет». В 1945 році була відряджена до Маневичського тресту «Юглісчермет», де працювала обліковцем автопарку, а з 1946 року – в райспоживспілці на посаді бухгалтера у Волинській області.
Після народження у 1947 році довгоочікуваного сина Михайла, який нині проживає в місті Чернігові, вона працювала бухгалтером у Маневичському відділенні Держбанка, а з 1950 року – бухгалтером у Маневичському райфінвідділі.
У 1952 році повернулася на малу батьківщину і стала працювати обліковцем в Черешенській середній школі Коропського району.
В 1959 році Черешенську середню школу реорганізовано в школу-інтернат і Олександра Сергіївна була переведена на посаду обліковця підсобного господарства, Згодом, у 1982 році перейшла на посаду касира в Черешинське хлібоприймальне підприємство.
За сумлінне виконання своїх посадових обов’язків Олександрі Сергіївні неодноразово оголошувалася подяка із занесенням до трудової книжки.
У 1982 році переїхала до Ріпок, де й проживає на даний час в родині доньки Людмили. Має двох дочок та сина, семеро онуків, тринадцять правнуків та трьох праправнуків.
У своєму поважному віці Олександра Сергіївна вражає всіх своєю акивністю, має гарну пам'ять, читає пресу, знає в обличчя керівництво району, уважно слідкує за всіма суспільно-політичними процесами в районі та країні.
Ювілярка немало вдячних слів почула на свою адресу за гідно прожите життя, щиро дякувала гостям за теплі слова і подарунки та зичила дожити до її років.
Загальний відділ, організаційної
роботи та контролю апарату
районної державної адміністрації
Людям із порушенням зору
