Історичний огляд

Своєрідна, красива наша земля, звеличена ратними і трудовими ділами. Її річки і численні озера виповнені ніжною голубінню, а серпанкова блакить стелиться неозорими нивами, запашними луками і пасовищами, огортає гаї, ліси. Тут для життя було майже все, і люди селилися в цій місцевості з доби незапам’ятної, переважно на пагорбах серед лісів, річок, боліт. Отож і назва краю з того народилася - Полісся.

Сліди тутешніх поселень сягають 10 тисяч років до н.д (нашої доб ). Про це свідчать і виявлені на території району поселення доби неоліту і бронзи, часів раннього заліза (8-3 ст. до н.д). Відомі тут також ранньослов’янські поселення перших та 8-9 століття до н.д.

Найдавнішими поселенцями нашого краю були слов’яни. Називали їх тоді антами. У давньоруські часи на поліських землях жили племена дулібів, древлян, дреговичів. Простір, який займає Ріпкинський район, заселяли сіверяни.

Їх розселення мало хутірський характер, а оселі облаштовувались багатьма виходами, щоб зручніше було тікати при нападі ворога. Основними заняттями сіверян були орне землеробство, рибальство, мисливство, скотарство, бортництво, ремесла. Уже в період дохристиянський існувала тут обробка заліза з місцевої болотної руди, з нього вироблялись риболовецькі гачки, ножі, сокири, наконечники для стріл тощо. Біля Радуля знайдено сліди бронзоливарного виробництва.

Наші предки селились на берегах річок, бо водні шляхи були найбільш зручними в умовах, коли більшість територій займали ліси та болота. Тому можна вважати, що найстарішим видом транспорту в нашій місцевості був водний.

По частині нашої території проходив літописний шлях “із варяг у греки” і його відгалуження – прямий судноплавний зв’язок між Любечем і Черніговом. А на колишньому озері Кораблищі, поблизу нинішнього села Малий Зліїв, як і на Кораблищі любецькому, будували і лагодили річкові судна. Пізніше основними центрами дерев’яного суднобудування в нашому регіоні були Любеч і Радуль.

Чужоземці хвалять тодішніх людей наших за щирість, нелукавство і привітність. Громадські справи сіверян вирішувались на вічах або сходах, тут обирався старійший для роду і вождь або князь для цілого племені. Основними містами сіверян на той час були: Чернігів, Курськ, Любеч, Новгород-Сіверський та ін.

У 8 ст. сіверяни перебували в залежності від хозар та платили їм данину. Внаслідок війни князя Олега з хозарами значна частина земель нашого краю, в тому числі і територія теперішнього Ріпкинського району, входила до складу Київської Русі.

Постійні набіги кочових племен на степові та передстепові простори Київської держави змушували місцеве населення залишати обжиті землі. В пошуках безпечних місць, воно часто знаходило собі захист в лісах нашої місцевості, примножуючи тутешню людність. Боронячи свої землі, наші предки будували тут укріплення, фортеці, відбивали напади хозар, печенігів, половців, протистояли монголо-татарам, не корились польським і литовським загарбникам.

Отже, сучасне населення району живе на території, яку можна вважати прабатьківщиною слов’ян, звідки вони потім розселились в східному і північному напрямках. До речі, перша писемна згадка про мешканців Полісся належить батькові історії - Геродоту і датується 485-430 р.р. до н.д.

Підтвердженням того, що і на території сучасного Ріпкинського району селилися ще до нашої доби люди, є стародавні городища і поселення 6-4 ст. до н.д. та 8-13 ст. н.д.

ПОРУБ – городище 10-13 ст. Розміщено за 2 км на південному заході від села Клонів Смолигівської сільської ради в урочищі Поруб на мисі, утвореному злиттям р. Лисиці (права притока р. Ворзни, басейн Дніпра) та її безіменної притоки. Відкрите в 1984 р., досліджувалося в 1985 р.

ЗВЕНИЧІВ – давньоруське городище 10-13 ст. Розміщене на північно-східній околиці села Звеничів.

ЗВЕНИЧІВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ – 6-4 ст. до н.д. Знаходиться за 2,3 км від східної околиці с. Звеничева в урочищі Південний Замглай. Відкрите в 1976 р. Типове болотне городище 5-3 ст. до н.д.

РЕДЬКІВСЬКЕ ПЕРШЕ – городище 1-го тисячоліття до н.д. в с.Редьківка. Знаходиться на лівому березі Дніпра у південному кінці села в урочищі Городок, за мостом через р.Борздну на підвищенні, яке донедавна було оточене болотом, а тепер розоране.

ГОРОДИЩА БІЛЯ С.НОВОСІЛКИ. За 2 км від с.Новосілки знаходиться городище 6-3 ст. до н.д., 11-13 ст. н.д.

Чернігівщину, до складу якої входять і наші землі, називають колискою українських міст, частина яких виникла більше тисячі років тому. На нашій території перші, нині літописні, міста з’явилися десь у 8-10 ст. н.е. Про їх існування знали і в далекій Візантії.

ЛИСТВЕН – літописне місто. Виникло наприкінці 10 ст. Уперше згадано в “Повісті временних літ” під 1024 р. в зв’язку з битвою між Ярославом (Мудрим) і Мстиславом Володимировичами. Поставлений у найвужчому місці водорозділу рік Білоус і Стрижень, біля гирла лівої притоки Білоуса – р. Глинянки, оточений з усіх боків заболоченими низинами і болотами, Листвен був ключем до одного з важливих відгалуджень шляху “із варяг у греки” – водного шляху Любеч – Чернігів (Дніпро – оз.Любецьке – оз.Болгач – р.Муравля – волок – р.Білоус – р.Десна).

ЛЮБЕЧ ЛІТОПИСНИЙ – давньоруське місто (на місці сучасного смт. Любеч). Вперше згаданий у “Повісті временних літ” під 882 р., Любеч літописний був одним з найбагатших міст у Придніпров’ї, тут мешкало численне торгово-ремісниче населення. В Любечі відбувалися події, які нерідко вирішували долю не тільки князів, а і держав. Так, перший Любецький з’їзд князів 1097 року поклав початок нового політичного устрою на Русі, за яким кожний князь володів своїми землями і об’єднувались в боротьбі проти зовнішнього ворога. Другий Любецький з’їзд 1135 року продовжив об’єднавчі ідеї на Русі.

Доля нашого краю складалась нелегко. Монголо-татарські орди, що в 1230-х роках рушили на Україну, дістались і до наших територій. Понад сто років перебувала наша земля під монголо-татарським ігом. Зазнавши значних руйнувань, ослаблена, вона протягом кількох століть переходить із рук одних завойовників до інших.

З 1350-х рр. др 1500 р. наш край входив до складу Литовського князівства, але поступово посилився польський вплив і з 1618 р. наші землі відійшли до Польщі і перебували в її складі до визвольної війни 1648-1654 рр.

Населення теперішнього району брало активну участь у боротьбі з шляхтою. Чимало козаків і селян билися з ворогом у лавах селянсько-козацького війська під проводом Богдана Хмельницького.

У травні 1650 р. на тутешніх територіях відбулися селянські виступи в зв’язку з тим, що багато селян, учасників визвольної війни, не потрапили до козацького реєстру і мали піти під ярмо польських панів, які дістали право повернутися у свої маєтки.

У 1658 р. козаки взяли участь у народному антифеодальному повстанні під проводом Любецького боярина полковника Мартина Пушкаря проти І.Виговського і його прибічників, які намагалися знову встановити в Україні владу Польщі і відновити феодально-кріпосницький гніт. В результаті визвольної війни землеволодіння польської шляхти перейшли в розпорядження Війська Запорізького, і їх треба було захищати.

Універсалом Богдана Хмельницького від 31 березня 1656 року в Чигирині підтверджено права на володіння Любецького сотника Сави Унучки, Артема Красковського та інших шляхтичів, які служили у Запорізькому Війську. Також в Чигирині 26 червня 1656 року, “видя его Юрія Бакуринского върніе и радителніе службы его царскому величеству Войску Запорожскому” “при насъ гетману”, Богдан Хмельницький своїм Універсалом закріпив за Юрієм Бакуринським села Велика Вісь, Осняки, Ріпки, Гусинка, Буянки.

За наказом Б.Хмельницького на кордоні з Білоруссю, землі якої тоді належали Польщі, були розміщені Чернігівський і Ніжинський полки на чолі з Мартином Небабою. Полки налічували 15 тис. козаків.

У червні 1651 р. на місці, де Сож впадає в Дніпро, відбулися бої козаків з 20-ти тисячним литовським військом Радзівіла. Козаки мужньо билися з переважаючими силами ворога, але були розбиті. Тут загинули козацькі полковники Полтора-Кожуха, Капуста, Кравченко, Небаба. Ослаблені в цих боях литовські війська рушили далі на Чернігів, захопивши перед цим Любеч і Чорнобиль. Під Черніговом литовці були розбиті і відступили до Любеча, звідки були вибиті через рік.

Є й інші погляди на ці події. Так, деякі дослідники вважають, що литовське військо завдало поразки козакам під Ріпками, і там загинув і був похований М.Небаба. В інших джерелах зазначається, що ці бої відбулися під Пересажем, між Любечем і Духовщиною (теперішня Малинівка). Про це свідчать курганні могильники, які збереглися до наших днів біля Пересажу, а під Любечем були знищені в 60-х роках.

У другій половині 17 ст. помітно активізувався процес заселення територій, де на вільних землях утворилися нові села. Прикладами таких поселень є нинішні селища Добрянка та Радуль. Серед непрохідних лісів в кінці 17 ст. Добрянку заснували противники церковних реформ, так звані розкольники, які тікали сюди від переслідувань царського уряду. Це був форпост на кордоні з Польщею.

У цей час на наших землях, вже визволених від польського гніту, помітно розвивалося сільське господарство, ремесла, торгівля. В маєтках поміщиків, козацької старшини заснувалися рудні, гути, буди. На руднях з болотної руди виплавляли залізо, на гутах з піску і вапна виробляли скло, на будах з деревини патош. На них працювали феодально залежні селяни і наймані робітники, в середньому по 12-13 чоловік на кожній. Однак, ці невеличкі підприємства не переросли в заводи і на початку 19 ст. майже повсюдно припинили існування.

У середині 19 ст. в Любечі і Ріпках були збудовані винокурні заводи, збільшувалось число ремісників – ковалів, гончарів, шевців, чоботарів, бондарів, кожум’як та ін., пожвавились товарні відносини. Але, незважаючи на деякий розвиток промисловості, наш край залишився сільськогосподарським.

Реформи 1861 року не поліпшили економічного становища населення, серед якого зростало невдоволення жорстокою експлуатацією. Наростав революційних рух, створювались соціал-демократичні організації. В 1903 році така організація виникла в Добрянці.

Жителі району брали активну участь в революції 1905-1907 років. Повсталі селяни проводили мітинги, громили поміщицькі садиби, відбирали в поміщиків хліб та худобу. Для придушення заворушень в населені пункти району були введені каральні загони, які розправилися з непокірними. Столипінська реформа привела до поглиблення класового розшарування.

Згубно вплинула на становище населення наших територій Перша світова війна. Майже половина чоловіків була мобілізована на фронт. Господарства розорилися.

Населення району стало активним учасником Лютневої революції 1917 року. Як і по всій Російської імперії зміна влади на Чернігіфвщині сталася швидко і майже безболісно. Офіційні повідомлення про революційні події привели громадскість у стан ейфорії. Проте цей стан швидко змінився розчаруванням, оскільки Тимчасовий уряд не проводив рішучих дій щодо зламу старої державної машина, а революційна хвиля вимагала рішучих дій. З метою організації влади на місцях почали діяти губернські та повітові комітети.

На початку березня 1917 року в Добрянці була створена рада робітничих і селянських депутатів, яка взяла владу в свої руки не тільки в Добрянці, а й у навколишніх селах. В Любечі встановлено створено волосну раду робітничих та селянських депутатів та революційний комітет (ревком) 27 листопада 1917 року. В Ріпках – в січні 1918 року. На місцях почали діяти ревкоми, комітети незаможних селян (комнезами).

У середині березня 1918 року, відповідно до Брестської угоди, на територію району було введено німецькі війська. Реакція населення була неоднозначна. Проти них виступила значна частина населення. Організовувалися партизанські загони, які знищували транспорт, руйнували комунікації тощо.

У 1920-1921 роках на території району і в населених пунктах Городнянського, Гомельського, Лоєвського районів діяли загони Галаки (Івана Васильчикова). Вони тероризували населення, знищували євреїв та радянських активістів.

Після закінчення громадянської війни почалась відбудова зруйнованого господарства району.

В 1923 році в зв’язку із введенням нового адміністративного поділу селища Добрянка, Любеч, Ріпки стали районними центрами. В цей час розширювалися і створювалися підприємства по переробці сільгосппродукції, сільське господарство переводилось на колективні форми господарювання. Одноосібні господарства об’єднувалися в товариства спільного обробітку землі (ТСОЗи), сільськогосподарські артілі і комуни, на базі яких наприкінці 20-х і початку 30-х років були створені колгоспи. Міцніли, набирали сили машинно-тракторні станції (МТС), які обслуговували колгоспи. В 1932 році МТС була створена в Ріпках, а в 1933 р. в Пересажі (Любецька).

Зростала активність селян, але й загострювались протиріччя, викликані колективізацією, репресіями, голодними 1932-1933 роками. В цей час на території району було побудовано кілька промислових підприємств, збільшився обсяг лісорозробок, зросло виробництво торфу на Замглайському болоті, де пізніше виникло торфопідприємство і населений пункт Замглай.

В 1936 році відновили роботу Любецькі судоремонтні майстерні, які обслуговували дніпровський річковий флот на лінії Київ-Гомель, де ремонтувались вантажні баржі. Прокладання в 1928 році залізниці Чернігів-Гомель сприяло економічному розвитку населених пунктів, що прилягали до залізниці.

Тяжким випробуванням для трудящих Ріпкинщини, як і всієї країни, стала боротьба проти нашестя фашистських загарбників на нашу Батьківщину. Уже на другий день війни в ліс біля Олешні фашисти висадили понад десяток парашутистів, які 24 червня 1941 року були знищені за допомогою місцевого населення обласним загоном школи розвідки, підсиленого працівниками міліції і військкоматів .

На мітингах і зборах, що проходили по всіх селах, жителі району заявляли про свою рішучість захищати рідну землю. 23 червня 1941 року почалась мобілізація військовозобов’язаних чотирнадцяти вікових груп (1905-1918 рр.) За два місяці до лав Червоної Армії і Військово-Морського флоту було мобілізовано 10 863 чоловіки з нашого району.

Понад 10 тисяч чоловік споруджували оборонні рубежі понад Дніпром від Кам’янки до Неданчич, а також з північного заходу Ріпок споруджувався протитанковий рів. Одночасно обладнання підприємств, тракторні бригади, громадське поголів’я худоби відправлялось на схід.

В липні в ополченні нараховувалось 3363 чоловік, з них 494 жінки. Одночасно були сформовані три винищувальні батальйони (Любеч – 190 чоловік, Добрянка – 126, Ріпки – 91) для боротьби з ворожими парашутистами і диверсантами, на них покладалось також завдання по підтриманню загального порядку в районах і охорони підприємств та державних об’єктів.

До середини серпня було закінчено формування підпілля, партизанських загонів та закладання баз боєприпасів, спорядження та продовольства. Із наближенням бойових дій до меж району, починаючи з 18 серпня, партизанські загони вийшли в місця зосередження.

Оскільки західний рубіж вздовж Дніпра був укріплений, фашисти розпочали наступ на район з півночі. 25 серпня вони увірвалися в Добрянку, а 28 серпня розпочалися кровопролитні бої на підступах до Ріпок.

Радянські воїни мужньо відстоювали кожний крок рідної землі. Протягом трьох днів бійці 648-го та 642-го стрілецьких полків 200-ї дивізії вели кровопролитні оборонні бої на підступах до Ріпок. В ці дні в районі сіл Вишневе та Бурівка льотчики 62-ї авіадивізії знищили 100 автомашин і 30 підвод з живою силою і технікою противників.

30 серпня 1941 року опівдні було захоплено Ріпки, а 1 вересня окупувановесь район. Вже з перших днів окупації активно діяли Добрянський ім. Ворошилова, Ріпкинський ім. Суворова та Любецький ім. Дзержинського партизанські загони.

У Добрянці фашистами було створене карликове міністерство „Полісся”, міністрами якого були призначені місцеві зрадники. 6 листопада 1941 року партизани загону ім. Ворошилова поклали кінець цьому міністерству, розгромивши гарнізон німців та поліції на станції Горностаївка та в Добрянці, встановивши червоний прапор на приміщенні Добрянського райвиконкому.

Замість колгоспів були створені общини, в яких застосовувалась примусова праця всього населення, навіть дітей. Уже з перших днів „нового порядку” фашисти з допомогою зрадників викрили і знищили комуністів та сотні інших активістів радянської влади і просто „ненадійних людей”.

У селах та селищах району діяли десятки підпільників. Любецький район входив в зону дій з’єднання ім. М.Коцюбинського під керівництвом М.М.Таранущенка.

Піднесенню партизанського руху на Ріпкинщині сприяли рейди через північну частину району в листопаді 1942 року багатотисячних партизанських з’єднань С.А.Ковпака та О.М. Сабурова, в березні 1943 року - обласного з’єднання під командуванням О.Ф.Федорова та на початку червня 1943 року. - обласного з’єднання партизан під командуванням М.М.Попудренка .

Будучи не в змозі розгромити партизанський рух, фашисти жорстоко розправлялися з місцевим населенням. 23 лютого 1943 року вони знищили село Червона Гута разом з усім населенням, Нову Рудню і Грабівку, 14 березня - село Клубівку, де було розстріляно і живими спалено 506 жителів, в тому числі 206 дітей. В цей день така ж доля спіткала і село Пізнопали, де було знищено 50 жителів.

За травень – вересень 1943 року партизанські загони Ріпкинщини збільшилися до 500 чоловік і наносили все більш вагомих ударів по ворогу. Так до серпня майже весь колишній Любецький район і значна частина Ріпкинського були очищені від фашистів та зрадників і контролювалися партизанами.

25 вересня 1943 року 1183-й і 1185-й стрілецькі полки (командири підполковники В.Ю.Коврига та І.Ф.Самаркін) 356-ї стрілецької дивізії підійшли до Ріпок і оволоділи залізничною станцією Голубичі. В ході жорстокого бою, підтримані танками і літаками, фашисти тричі на добу переходили в контратаку, але радянських воїнів вони не змогли зупинити, і 26 вересня Ріпки були звільнені від загарбників.

Цього ж дня воїни 12-ї гвардійської стрілецької дивізії звільнили від окупантів Любеч. А 27 вересня 149-а і 106-а стрілецькі дивізії 65-ї армії звільнили Добрянку.

Протягом 26-28 вересня 1943 року територія району була повністю очистищена від німецько-фашистських загарбників і вийшли до Дніпра.

Значну допомогу надали жителі Любеча воїнам 12-ї гвардійської стрілецької дивізії під час форсування Дніпра в районі урочища Змії. Таку ж допомогу надавало і населення Неданчич.

При звільненні району і в битві за Дніпро від Кам’янки до Неданчич радянські воїни виявили безприкладну мужність і масовий героїзм. 362 із них присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 46-и це звання присвоєно посмертно, серед них і нашим землякам: Леоніду Григор’єву з Добрянки, Івану Кузьменку з Воробйова.

6355 радянських воїнів, серед яких 46 Героїв Радянського Союзу, віддали своє життя в боях під час форсування Дніпра і звільнення Ріпкинщини. На її території 86 пам’ятників на братських могилах, 4 монументи і 4 пам’ятні знаки. 30 назв вулиць в населених пунктах району - німі свідки жорстоких боїв з ворогом у нашому поліському краї.

Після звільнення території району від окупантів партизанські загони, що діяли на Ріпкинщині, та понад 6 тисяч жителів влились до лав Червоної Армії. Всього за роки Великої Вітчизняної війни вели боротьбу проти німецько-фашистських загарбників понад 16 тисяч його жителів. Біля 10 тисяч наших земляків віддали своє життя за незалежність нашої Батьківщини. Золотом сяють їх імена на 34 обелісках, споруджених на їх честь.

За мужність, виявлену в боротьбі з ворогом, 1805 жителів району нагороджені орденами і медалями, а восьми з них присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Повним кавалером ордена Слави став Ржанський Василь Васильович з Грибової Рудні.

В руїнах і згарищах лежали села, промислові підприємства, колгоспи і радгоспи нашого поліського краю. За два роки окупації фашисти тільки на території тодішнього Ріпкинського району розграбували 51 колгосп. На території нинішнього району було спалено 5670 дворів колгоспників, 207 громадських приміщень.

Майже повністю була знищена соціальна сфера. Фашисти розстріляли і живцем спалили 1551 мирних жителів, 3054 юнаків і дівчат вивезли на каторжні роботи до Німеччини.

Відразу після звільнення району трудящі приступили до відродження народного господарства. Одночасно з відбудовою виробничих і соціальних об’єктів велась підготовка до весни 1944 року. До весни 1944 року трактори і весь сільськогосподарський інвентар був підготовлений до роботи.

Поруч з відбудовою виробничих об’єктів велика увага приділялась відбудові соціальної сфери і житловому будівництву. Відроджуючи сільське господарство, трудівники села надавали всебічну допомогу фронту.

У 1950 році розпочалося укрупнення колгоспів. У 1953 році в Ріпках була побудована ЛЗС (лісозахисна станція), яка провела велику роботу по залісненню непридатних для сільськогосподарського виробництва земель і насадженню лісозахисних смуг.

У 1958 році відбулася реорганізація МТС, внаслідок якої колгоспи викуповували для своїх потреб техніку і сільгоспінвентар.

У повоєнний час швидкими темпами відроджувались і будувались нові промислові підприємства. До того ж ще восени 1943 року відродились і вступили в дію Любецькі судноремонтні майстерні, маслозавод, Добрянська швейна і меблева фабрики, інші підприємства району. В 1958 році в Ріпках було споруджено льонозавод, а в 1968 році - його реконструйовано.

В лютому 1960 року вступила в дію перша лінія найпотужнішого на Україні Замглайського торфобрикетного заводу, а в 1963 - друга.

Наслідком адміністративної реформи в Україні стало те, що в 1959 році більша частина колишнього Добрянського, а в 1963 весь Любецький район були приєднані до Ріпкинського району. В той час район об’єднував 4 селищні та 23 сільські ради, яким були підпорядковані 120 населених пунктів, де проживало 69,1 тис. чоловік.

У 1976 році вступив у дію Ріпкинський деревообробний завод, продовжував роботу гончарний цех, розташований в Олешні. З 1976 року діяла пересувна механізована колона по механізації трудомістких процесів в тваринництві. Завод будівельних матеріалів, що вступив у дію в 1978 році, випускав керамічну, дренажну трубку для меліорації заболочених земель, а також високоякісну будівельну цеглу.

Велику допомогу трудівникам сільського господарства надавали Ріпкинська і Добрянська сільгосптехніки, а також райсільгоспхімія і станція технічного обслуговування автомобілів. Вагомий внесок в економіку району зробили трудівники Добрянського виноконсервного заводу, збудованого в 1953 році, та Любецького овочесушильного заводу, побудованого в 1956 році.

Дев’ятилітня війна в Республіці Афганістан, в яку наприкінці грудня 1979 року була втягнута Україна, забрала життя 3380 українців. 210 уродженців нашого району пройшли через страхіття цієї війни, 17 з них були поранені, 53 нагороджені бойовими орденами та медалями, причому Волохін М.В. із с.Нова Папірня, Дерев’янко В.М. із с.Петруші, Леоненко А.Ф. із с.Галків, Савенко В.П. із с.Задеріївка нагороджені орденом Червоної Зірки посмертно.

День 26 квітня 1986 року став початком відліку сторінок життя, обпалених Чорнобилем. В період з 1986 по 1990 рр. 454 жителі району взяли участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Спираючись на досить потужну виробничу матеріальну базу, трудівники села щорічно нарощували виробництво сільськогосподарської продукції. Район неодноразово виходив переможцем в обласному соціалістичному змаганні, а в 1982 році – в республіканському змаганні за збільшення обсягів виробництва і продажу державі продукції тваринництва (було вручено перехідний Червоний прапор ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР).

Високих успіхів у виробництві сільськогосподарської продукції домагалися трудівники колгоспів „Жовтнева Перемога” (с. Вишневе ), „Перемога” ( с. Сиберіж ), ім. Мічуріна ( с. В.Зліїв ), „Шлях до комунізму” (с. Т.Шевченка), які неодноразово виходили переможцями соціалістичного змагання в районі, а також в області. За самовіддану працю десятки колгоспників цих господарств нагороджувалися високими урядовими нагородами.

Найвищої державної нагороди, ордена Леніна, були удостоєні 5 трудівників колгоспу „Победа” (с. Сиберіж), серед них : доярка Пашко В.С., яка була кавалером орденів Леніна, Жовтневої революції, Дружби народів, „Знак Пошани”.

37 років очолював колгосп ім. Шевченка (с. Т.Шевченка) заслужений працівник сільського господарства Македон М.В. – кавалер орденів Жовтневої революції , „Знак Пошани”. Голова колгоспу ім. Мічуріна Руденок І.Д., кавалер двох орденів „Червоного прапора”, багато зусиль приклав не тільки для розвитку виробничої, а й соціальної сфери. За самовіддану працю доярка колгоспу „Комуніст” (с. Голубичі) Ященко О.М. була нагороджена двома орденами Слави.

На базі економічного розвитку зростав матеріальний і культурний рівень трудящих. В районі широко розгорнулось житлове і соціально-культурне будівництво. За рахунок держави і підприємств побудовано 65,5 тис. квадратних метрів житла (1004 квартири), введено в експлуатацію 6 типових шкіл, 6 будинків культури і клубів, 7 дитячих садків, 5 сучасних магазинів, побудовано і реконструйовано 18 фельдшерсько-акушерських пунктів, прокладено 16 км водопроводів , 50,7 км шосейних доріг, що дало змогу з’єднати всі центральні садиби колгоспів і сільських рад з райцентром. На розширення телефонної мережі вкладено більше мільйона карбованців.

Перебудова в країні, розпочата в другій половині восьмидесятих років, реформування економіки, введення нових форм правління, часткова приватизація негативно вплинула на соціально-економічне положення в районі, як і у всій Україні.

Попри всі негаразди в районі було введено в дію ковбасно-коптильний цех, який виробляв за добу 400 кг ковбасних виробів, цех копчення риби, закінчувалось будівництво заводу по виробництву цільномолочної продукції. За рахунок всіх джерел фінансування продовжувалось виконання програми житлового будівництва. В 1991 році було введено 19,3 тис. квадратних метрів житла.

10 лютого 1990 року в Ріпках відбувся несанкціонований мітинг за участю біля тисячі жителів району, на якому вперше було відкрито висловлено протест проти існуючих недоліків в роботі установ і організацій району та їх керівників.

Вперше 7 січня 1991 року в Ріпкинському Будинку культури з нагоди релігійного свята - Різдва Христова за участю священика пройшло урочисте зібрання громадян селища, після якого відбувся концерт і народні гуляння.

17 березня 1991 року трудящі району взяли участь у всесоюзному референдумі. Всі одностайно проголосували "За суверенну соціалістичну Україну в оновленому Союзі”.

Одним з наслідків аварії на ЧАЕС стало те, що на початку квітня 1991 року розпочалося переселення 174 сімей із Редьківки в село Кошівка Чернігівського району, яке стало потім називатися Редьківкою.

Та життя не завмерло, продовжували вирувати політичні пристрасті. Протягом літа 1991 року опозиційні сили в районі активізували свою діяльність. В Ріпках пройшло декілька мітингів за участю інтелігенції з західних областей України.

Дата 24 серпня 1991 року стала як для громадян всієї країни, так і для жителів району, символом здійснення їх мрії про незалежність і суверенність Української держави.

З 29 серпня 1991 року районна газета "Життя Полісся" стала виходити як орган Ріпкинської районної ради народних депутатів.

20 вересня 1991 року районна рада народних депутатів затвердила рішення виконкому райради "Про підняття над будинком районної Ради народних депутатів та її виконкому синьо-жовтого прапору".

30 вересня 1991 року в Олешні відзначалося 135-річчя з дня народження Софії Федорівни Русової за участю 9 її нащадків - Ліндфорсів із Санкт-Петербурга, Москви, Філадельфії , представника Союзу Українок Америки, а також київських літераторів.

91 % виборців Ріпкинщини взяли участь у Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 р. З них 92,7%, підтвердили Акт проголошення незалежності України.

Протягом року було відновлено діяльність церков у Любечі, Даничах, Вербівці, Радулі.

Корінні зміни прийшли і в село. В районі створювались фермерські господарства і дачні товариства. Продовжувалось розширення телефонного зв’язку. У Вербівці було здано в експлуатацію АТС на 46 номерів, а в Замглаї - на 700 номерів.

Продовжувався процес приватизації. Служба зайнятості зареєструвала перших 47 чоловік безробітних.

В той же час докладались великі зусилля по виконанню соціальної програми. Продовжувалась газифікація сіл Павлівка і Кезі. Зводилась ціла вулиця будинків для колгоспників у Вербичах, вступив у дію терапевтичний корпус в Любецькій лікарні, закінчувалось будівництво триповерхового інфекційного корпусу в Ріпкинській лікарні. На 500 номерів розширилась Ріпкинська АТС.

27 березня 1994 року відбулися вибори до Верховної Ради України по Ріпкинському виборчому округу № 449. та вибори депутатів обласної та районної рад.

У вересні було введено в експлуатацію дитсадок на 95 місць в селі Вербичі (КСП ім. Куйбишева), а також 5 житлових будинків.

В 1995 році газифіковано 30 будинків в с.Губари, розпочав роботу цех по виробництву фарбуючих шампунів в ТОВ “Заліман” смт Добрянки, а в Грибовій Рудні почав працювати цех Олешнянського заводу “Керамік” по виробництву посуду та сувенірів.В Малому Листвені вступила в дію двоповерхова лікарня.

В 1996 році були введені в експлуатацію водопровідні мережі в Неданчичах, Губичах і Гуньківці загальною протяжністю 10 км, газові мережі в Ріпках, с.Тараса Шевченка, Голубичах, Неданчичах, Павлівці, Мисах. Всього газифіковано природним газом 2070 квартир і будинків. На цегельному заводі Грабівського КСП “Шлях Ілліча” випалено 233,5 тис. штук цегли, з них 70 тис. реалізовано, а решта - використана на власне будівництво. Проте в сільському господарстві та промисловості району продовжувався спад виробництва.

1997 рік можна сміливо назвати роком корінного перелому, адже після періоду занепаду, коли район посідав останні місця в області, нарешті почався помітний підйом. В 1997 році в райцентрі споруджено двоповерхове приміщення Ріпкинського відділення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції, розпочато спорудження каплички для відправлення релігійних обрядів та закладено перший камінь майбутнього Свято-Миколаївського храму.

Згідно з Указом Президента України цього року відзначали 900-річчя першого з’їзду давньоруських князів у Любечі, з нагоди цього в селищі 4 жовтня 1997 року на Замковій горі було відкрито пам’ятник, як символ споконвічної дружби східно-слов’янських народів. На честь відзначення цього ювілею теплохід “Чорнобиль”, який ремонтувався в Любецьких судоремонтних майстернях, рішенням керівництва Київського річкового пароплавства було перейменовано в “Любеч”, а Міністерство зв’язку випустило ювілейну марку.

1998 рік продовжив естафету трудових здобутків і новобудов. В селі Миси за кошти чорнобильської програми підведено природний газ до 42 будинків. Спеціалісти спільного українсько-датсько-німецького підприємства "Український мобільний зв’язок" та харківської фірми "Промзв’язоксервіс" завершили в Ріпках монтаж антени і базової станції мобільного зв’язку,завдяки чому кожний бажаючий отримав можливість придбати радіотелефон з радіусом дії до 30 км.

Напередодні Дня Перемоги в с. Клубівка в урочистій обстановці було відкрито меморіальний стенд на честь 130 воїнів-односельчан, які загинули в роки Другої світової війни.

В 2001 році за сприяння районної організації Української народної партії в райцентрі відкрито пам’ятний знак борцям за Волю і Незалежність України.

Серед найважливіших подій 2002 року були вибори народних депутатів України та депутатів місцевих рад, сільських та селищних голів, відзначення 200-річчя Чернігівської губернії, 70-річчя Чернігівської області, 1120-річчя з часу першої літописної згадки про Любеч.

Для охорони державного кордону та контролю за ввезенням і вивезенням товарів створені три прикордонні застави: “Добрянка”, “Радуль”, “Неданчичі”, митні пункти на станції Горностаївка, у селі Нові Яриловичі та відділення прикордонного контролю “Ріпки-авто” і пункт перепустки “Добрянка-залізничний”. У березні 2002 року для покращення зв’язків між жителями Ріпкинського району та сусідніх районів Республіки Білорусь відкрито пункти спрощеного пропуску в селі Кам’янка та в селищі Добрянка. Відкрито рух катера по Дніпру, який з’єднує Кам’янку та м.Лоєв Гомельської області.

Нині не тільки до центральних садиб, а й до більшості невеликих сіл ведуть дороги з твердим покриттям, і практично всі села охоплені автобусним сполученням. В 2003 році прокладені автобусні маршрути в такі невеликі населені пункти, як Мутичів, Вир, Лизунова Рудня, Кратинь, Бахани, Шумани. До кінця 2003 року споруджено дороги з твердим покриттям до Лизунової Рудні та Розсудова.

В 2000 році відновлено діяльність ВАТ "Добрянська швейна фабрика” та видобуток кварцевого піску на Папірнянському родовищі скляних пісків. У листопаді 2001 року на території району розпочали роботу ТОВ “Продлайн” і ТОВ "Льон Полісся".

На Добрянській меблевій фабриці модернізовано прес, що дозволило налагодити виробництво 4 видів нової продукції. Новоствореним підприємством ТОВ "Торговий дім "Сіверяни" в Любечі, яке стало асоційованим членом райспоживспілки, встановлено лінію по виготовленню згущеного молока . В 2002 році після ремонту відновлено роботу Голубівського цегельного заводу.

Справжньою окрасою центру Ріпок став відкритий після капітального ремонту в 2003 році споживчою кооперацією сучасний магазин "Маркет", у жовтні була введена в дію друга черга магазину "Седам".

В 2003 році в селі Велика Вісь зареєстровано товариство "Агро", в селі Сенюки - ПП "Агромол", в селі Малинівка - ТОВ "Такт",засновники цих підприємств планували займатися виробництвом, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції. Малий бізнес діяв у сфері виробництва окремих товарів, торгівлі, транспортних та побутових послуг. На базі ліквідованих сільськогосподарських підприємств створювались комунальні підприємства для надання послуг сільському населенню.

Проводилась робота по формуванню інфраструктури аграрного ринку. Так в 2003 році діяло 6 зооветеринарних пунктів, 2 агромагазини системи райспоживспілки, в 22 сільських радах працюють пункти штучного осіменіння.

В ході реформування на селі виросло чимало справжніх керівників нової генерації, які гідно продовжують славні традиції хліборобів старшого покоління: М. М. Максименко, В. М. Триус, В. А. Тужик.

Район належав до території пріоритетного розвитку, що дало можливість ширше впроваджувати інвестиційні проекти на підприємствах усіх форм власності, розширювати асортимент продукції, знаходити нові ринки збуту.Так загальний обсяг інвестицій в основний капітал за перше півріччя 2003 року склав 5,6 млн. гривень проти 4,3 млн. грн. в цілому за 2002 рік.

На території району реалізуються інвестиційні проекти по Добрянському держлісгоспу “Створення дільниці по первинній та глибокій переробці деревини”, ТОВ “ВЮТбуд” (виробництво керамічної цегли), ЗАТ “Планета –інкс” (виготовлення поліграфічних (друкарських) фарб).

Здійснення комплексу заходів з підвищення ефективності використання власних сировинних ресурсів забезпечує належну продуктивність роботи ТОВ “Льон Полісся”, ТОВ “Папірнянський кар’єр скляних пісків”, Голубівського цегельного заводу, Добрянського консервно-сушильного заводу та Ріпкинського коопзаготпрому.

Вже 6 років поспіль проводиться осінній районний ярмарок “Свято врожаю” за участю всіх територіальних громад, організацій, сільськогосподарських та промислових підприємств району, приватних підприємців. Також стають традиційними Покровський ярмарок в Любечі, дні сіл та селищ.

У районі робиться все можливе для збереження потенціалу, підтримання життєдіяльності та подальшого розвитку гуманітарної сфери.

З липня 2000 року працює територіальний центр з обслуговування одиноких громадян похилого віку та інвалідів. Здійснюються виплати субсидій на житлово-комунальні послуги, державної допомоги різним категоріям населення. Районним центром зайнятості ведеться систематична робота по зниженню рівня безробіття.

Майже 70 % території району відносяться до ІІІ та ІV зон радіоактивного забруднення (на цій території розташовано 18 загальноосвітніх шкіл, районна гімназія, 5 дитячих садків).

З 2002 року в районі започаткована і реалізується програма ООН, яка покликана сприяти розвитку територіальних громад, постраждалих внаслідок чорнобильської катастрофи.

З 2001 по 2002 роки з метою приведення у відповідність з реаліями життя назв вулиць та державної символіки перейменовано 117 вулиць в 50 населених пунктах району.

15 березня 2003 року відбувся І з’їзд творчої інтелігенції району, а з 16 по 19 липня територією району пройшли учасники Хресного ходу православної молоді Республіки Білорусь за маршрутом Гомель-Чернігів, які відвідали 11 населених пунктів, в церквах яких пройшли богослужіння. Щорічно в районі проводиться свято проводів Зими в Ріпках та свято Івана Купала в Любечі.

26-27 вересня 2003 року було відзначено 80-річчя утворення району та 60-ту річницю визволення району від фашистських загарбників.

2004 рік ознаменувався такими подіями як відзначення 60-річчя визволення України від фашистських загарбників, вибори Президента України.

Серед головних подій 2005 року – святкування 60-річчя Перемоги у Другій Світовій війні.

В 2006 році започатковано щорічний районний конкурс молодих виконавців сучасної пісні «Молоді таланти Ріпкинщини», районний фестиваль дитячої творчості «Музична акварель» серед учнів дитячих музичних шкіл. З метою створення належних умов для охорони та збереження в районі нематеріальної культурної спадщини затверджено відповідні заходи.

У 2006 році в центрі суспільно-політичного життя району було відзначення 150-річчя від дня народження відомої просвітительки, педагога С.Ф.Русової, 10-ї річниці Конституції України, 300-річчя заснування селища Добрянка, 15-ї річниці Незалежності України, вибори до Верховної Ради України та місцевих рад.

В 2007 році в районі було відзначено 1125-річчя літописної згадки про Любеч, 400-річчя першої письмової згадки про Ріпки, 16-у річницю незалежності України, 20-річчя районної організації ветеранів України, 70-річчя від дня народження видатного письменника В.Кезлі, який народився в с.Сиберіж. Жителі району взяли активну участь у виборах до Верховної ради України. В березні в районному Будинку культури відбувся районний ярмарок професій для випускників шкіл та молоді району за участі 12 навчальних закладів області. В квітні пройшли громадські слухання на тему «Стан та перспективи інтеграції України до Європейського Союзу», а районна газета «Життя Полісся» відзначила свій 75-річний ювілей. В травні Ріпкинський район зустрічав учасників міжнародної естафети «Всесвітній біг заради гармонії». В липні в районі відбувся Всеукраїнський семінар голів правлінь облспоживспілки з організації торгівельного обслуговування. 20 липня в Неданчичах було відновлено роботу ФАПу, а в Маньках – клубу після проведених ремонтів в рамках реалізації проекту Чорнобильської програми відродження та розвитку. У вересні в Ріпках урочисто відкрили пам’ятний знак козацькому полковнику Мартину Небабі, а в Неданчичах – пам’ятний знак на честь 60 партизаців, що загинули на Кривій річці в 1943 році, в нерівному бою з окупантами.

З початку 2007 року почала діяти Рада церков і релігійних організацій Ріпкинського району, що позитивно вплинуло на підтримання міжконфесійної згоди і толерантних стосунків віруючих. Протягом року в районі проведено значну роботу із збору свідчень очевидців Голодомору 1932-1933 років, зокрема, опрацьовано 1101 анкету постраждалих, згідно яких складено поіменний список жертв Голодомору в кількості 391 особи. В селах Горностаївка, Гучин, Малий Листвен встановлено пам’ятні хрести жертвам Голодомору.

Протягом багатьох років делегація району брала участь в міжнародному фестивалі «Дружба» в Сеньківці, в святкуванні Дня незалежності Республіки Білорусь та річниць звільнення Білорусі від фашистських загарбників у м.Лоєв Гомельської області. Також щороку на запрошення Ріпкинського відділення «Чернігівського земляцтва» в столиці діти з району( обдаровані та із соціально-незахищених сімей) в період шкільних канікул відвідують льодовуі вистави в Палаці спорту в м.Києві; 23 липня в Любечі вшановується пам’ять преподобного Антонія Печерського, засновника чернецтва на Русі, видатного церковного діяча.

В січні 2008 року в читальному залі центральної районної бібліотеки пройшли громадські читання «Забуттю не підлягає: подвиг Героїв Крут», а делегація району взяла участь в заходах біля меморіалу в Крутах, приурочених 90-річчю трагічних подій. В рамках реалізації проекту «Громадська ініціатив по створенню умов для інтеграції та прискорення соціально-економічного розвитку регіону «Чернігівська область – Славутич» відбулись засідання «круглого столу» в Славутичі, Любечі та Ріпках за участю представників громадськості, підприємців та виконавчої влади. 14 березня в Клубівці вшанували 65-річницю трагічної дати спалення цього села фашистами. В квітні Центральна районна лікарня отримала новий автомобіль швидкої допомоги.

В рамках відзначення 1020–річчя Хрещення Київської Русі в липні відбулося розширене засідання Ради церков і релігійних організацій району ( «круглий стіл» на тему «Християнство в контексті історії та культури Чернігівської землі»), а делегація району стала учасником святкових заходів у м.Києві.

15-16 серпня в Любечі пройшов І відкритий Міжнародний фестиваль традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств «Київська Русь». 13 вересня було відзначено 300-річчя заснування селища Радуль, 27 вересня – 85-річчя від часу створення Ріпкинського району, піввікового ювілею Ріпкинської селищної ради та 65-ї річниці звільнення району від фашистських загарбників.

В 2009 року в селі Вороб’їв відбулося освячення Свято-Воскресенського храму за участю архієпископа Чернігівської і Новгород-Сіверської єпархії УПЦ Московського патріархату владики Амвросія.

В травні цього ж року в районі перебувала делегація з Польщі з метою ознайомлення з роботою органів місцевого самоврядування. Вони зустрілися з керівництвом району, поспілкувалися з керівниками районних управлінь, служб та відділів соціальної сфери. Ознайомились з роботою закладів соціальної сфери, комунального господарства та торгівлі.

29 серпня – в селищі Любеч пройшов ІІ Відкритий фестиваль слов’янської культури та бойових єдиноборств "Київська Русь".

3 жовтня – в селі Олешня відбулося мистецьке свято, присвячене пам’яті Софії Русової.

Головною подією січня 2010 року були вибори Президента України. В районі взяли участь у голосуванні 17436 виборців із загальної кількості виборців 25847.

5 лютого 2010 року в селі Олешня відбувся захід, присвячений 70-річчю з дня смерті відомого педагога та просвітительки Софії Федорівни Русової під егідою благодійного фонду ім.Софії Русової, який заснував уродженець села Вербівка Іван Чаус.

16 лютого 2010 року в с. Розсудів за участі керівництва району пройшли заходи з приводу передачі технічного обладнання системи безпеки перебування утриманих осіб в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, що незаконно перебувають в Україні. Учасниками заходів була міжнародна делегація на чолі з головою делегації Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра, та делегація МВС України на чолі з першим заступником директора департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України В.Давиденком.

В лютому 2010 року у рамках програми “KUSANONE” Ріпкинська центральна районна лікарня отримала сучасну апаратуру від посольства Японії в Україні.

13 березня 2010 року пройшов творчий звіт художніх колективів Ріпкинщини “У слові й пісні оживе безсмертна слава Перемоги”.

В лютому 2010 року з нагоди 154-ої річниці від дня народження великої просвітительки Софії Русової та з нагоди нагородження лауреатів премії ім.С.Русової в Ріпкинській гімназії відбулося свято “Нас єднає Софіїне слово”.

20 квітня 2010 року в Ріпкинському районному Будинку культури пройшла районна конференція “Велика Перемога – тріумф патріотизму, героїзму воїнів фронту і тилу”, приурочена 65-ій річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.

26 квітня 2010 року в смт.Ріпки відбулося засідання круглого столу з представниками ПР ООН та посольства Японії в Україні та відкриття інформаційно-комп’ютерного центру, який створено в рамках проекту ООН “Міжнародна інформаційна мережа” з питань Чорнобиля”, що фінансується з коштів довірчого фонду ООН з людської безпеки.

5 травня 2010 року в районі проведена естафета пам’яті по маршруту Ріпки-Даничі-Убіжичі-Петруші-Малинівка-Миси-Любеч за участю ветеранів Великої Вітчизняної війни, учнів загальноосвітніх шкіл району.

8 травня 2010 року в селі Коробки Малинівської сільської ради відбувся пуск газу. В урочистій церемонії запалення газового факелу брало участь керівництво облдержадміністрації та райдержадміністрації.

19 травня в Ріпках та Любечі перебувала офіційна делегація молодих державних службовців, членів громадських організацій землі Північної Рейн-Вестфалії (Німеччина) у складі 6 чоловік на чолі з Маркусом Шалленбергом. Був проведений круглий стіл “Європейські стандарти пенсійного забезпечення”.

2 червня 2010 року до селища Ріпки було привезено частину мощей та ікону Матрони Московської. В капличці на території Свято-Миколаївського храму відбулося богослужіння, яке проводив Благочинний Ріпкинського району, настоятель Свято-Миколаївського храму о.Іоанн (Голоботовський) та священнослужителі району.

15 липня 2010 року делегація району відвідала місто Лоєв (Білорусь), де взяла участь у роботі економічної конференції.

23 липня 2010 року в селищі Любеч відбулося вшанування пам’яті преподобного Антонія Печерського. В даному заході брав участь архієпископ Чернігівської і Новгород-Сіверської єпархії УПЦ Московського патріархату владика Амвросій.

27 липня в селі Семаки відбувся урочистий пуск газу.

В липні в селі Вороб’їв розпочала свою діяльність дитяча недільна школа, заняття в якій проводить настоятель Свято-Воскресенської церкви о.Павло (Пецій).

28 серпня 2010 року в селищі Любеч пройшов ІІІ Відкритий міжнародний фестиваль традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств “Київська Русь”, під час святкування якого було відкрито пам’ятник князям Олегу та Ігорю.

25 вересня 2010 року в селищі Ріпки відбулося святкування 67-ї річниці визволення Ріпкинщини від фашистських загарбників, Дня селища та районного ярмарку “Свято врожаю”.

Головною подією жовтня 2010 року стало проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 31 жовтня. У виборах взяло участь 15371 чоловік із загальної кількості виборців 25482, що становить 60,3 %. За результатами голосування в районі Партія регіонів отримала 27 % голосів, БЮТ – 17 %, КПУ – 9 %, “Сильна Україна” – 6 %, СПУ – 6 %, “Фронт змін” – 5 %, Народна партія – 4 %, не підтримали жодної партії – 11 %. В обласну раду по 37 виборчому округу обрано Чауса Івана Петровича ( 47 %), по 38 округу - Коробку Івана Івановича (37 %).

9 жовтня 2010 року відзначила 100-річний ювілей Вишнівська загальноосвітня школа І-ІІ ст.

12 жовтня 2010 року відбулося урочисте відкриття фабрики збагачення кварцових пісків компанією “Каолін” АД (Болгарія). У церемонії відкриття брали участь надзвичайний і повноважний посол Болгарії в Україні Д.Владіміров, надзвичайний і повноважний посол України в Болгарії В.Кальник, представники посольства Болгарії в Україні, керівництво області та району, співвласники та представники компанії-інвестора “Каолін” АД, працівники фабрики, жителі села Олешня.

В жовтні 2010 року в селах Смолигівка, Скитьки Малий Листвен відбувся урочистий пуск газу за участі керівництва облдержадміністрації та райдержадміністрації.

23 листопада 2010 року пройшла перша сесія районної ради шостого скликання, на якій було обрано голову районної ради Віктора Бугая, члена Партії регіонів. На другому засіданні першої сесії районної ради шостого скликання, яке відбулося 26 листопада, було обрано заступника голови районної ради Юрія Лемешка, члена партії “Сильна Україна”.

27 листопада в селищі Ріпки відбулося урочисте освячення новозбудованого Свято-Миколаївського храму, в церемонії освячення якого взяли участь архієпископ Чернігівської і Новгород-Сіверської єпархії УПЦ Московського патріархату владика Амвросій, священнослужителі району.

28 листопада в Любецькому будинку культури пройшло районне свято “Жінка року-2010”.

В грудні відсвяткувала 75-річчя свого заснування Любецька загальноосвітня школа І-ІІІ ст.

7 січня 2011 року в селищі Любеч відбулися заходи, пов’язані з врученням барельєфа Антонія Печерського історико-археологічному музейному комплексу “Древній Любеч”, який був виготовлений корпорацією “Європейська енергетична компанія”.

9 січня 2011 року в селищі Ріпки, селах Вербичі, Новоукраїнське, Вороб’їв пройшли вибори депутатів в одномандатних виборчих округах.

17 січня 2011 року відбулося урочисте освячення престолу і Свято- Миколаївського храму в с.Пушкарі за участі владики Амвросія, Архієпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського.

19 січня 2011 року в Ріпкинській районній державній адміністрації відбулися збори активу району, у яких взяли участь перший заступник голови облдержадміністрації Станіслав Прокопенко, перший заступник голови обласної ради Іван Коробка, голова Ріпкинської районної ради Віктор Бугай, депутат обласної ради шостого скликання Іван Чаус.
Станіслав Прокопенко представив учасникам зборів призначеного, згідно з розпорядженням Президента України від 14 січня 2011 року №48/2011-рп на посаду голови райдержадміністрації Петра Михайловича Головача.

20 січня 2011 року відбулися установчі збори інститутів громадянського суспільства району, на яких була обрана громадська рада при Ріпкинській райдержадміністрації. ЇЇ перше засідання відбулося 28 січня 2011 року.

4 лютого 2011 року з метою підготовки програми “Слово регіонам”, яка є лідером глядацької популярності в Україні Розсудівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, що незаконно перебувають в Україні, відвідали представники Першого Національного телевізійного каналу УТ-1, обласної телерадіокомпанії “Сівер-центр” та голова районної державної адміністрації Петро Головач.

27 березня 2011 року кращі художні колективи району взяли участь у творчому звіті “Живи незалежна і сильна, і слався, єдина, в віках!”, який проходив у обласному академічному українському музично-драматичному театрі ім.Т.Г.Шевченка.

1 квітня 2011 року в селі Лизунова Рудня благочинний Ріпкинського району, настоятель Свято-Миколаївського храму смт.Ріпки о.Іоан (Голоботовський) освятив каплицю, побудовану благодійником Сергієм Мельником.

26 квітня 2011 року в Ріпкинському районному Будинку культури відбувся тематичний захід “Чорнобиль – слово вічне і скорботне” до 25-х роковин Чорнобильської трагедії.

9 травня 2011 року у селі Задеріївка відбулося урочисте відкриття пам’ятного знаку Герою Радянського Союзу Степану Васильовичу Петренку.

12 червня 2011 року відсвяткувала своє 130-ліття Новоукраїнська ЗОШ І-ІІІ ст.

23 липня 2011 року в Любечі відбулося вшанування дня пам’яті преподобного Антонія Печерського за участі владики Амвросія, Архієпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського.

30 липня 2011 року в рамках підготовки до ІV Відкритого фестивалю традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств “Київська Русь” голова райдержадміністрації Петро Головач разом із заступниками та керівниками структурних підрозділів райдержадміністрації, сільських та селищних голів побували в місті Короп на Миколаївському ярмарку з метою вивчення досвіду колег з організації подібних заходів, зокрема, презентації територіальних громад.

14 серпня 2011 року до Ріпок прибула чудотворна ікона Божої Матері Страсна, яку привезено із Свято-Покровського храму Вінницької єпархії с. Комаргород. Віруючі райцентру та навколишніх сіл мали змогу прикластися до ікони Божої Матері Страсної, здатної зцілювати від хвороб, допомагати стражденним.

З 24 по 27 серпня 2011 року на Голубих озерах біля с.Олешня проходив молодіжний фестиваль Hot summer fest.

27 серпня 2011 року в селищі Любеч відбувся IV Відкритий фестиваль традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств “Київська Русь”, започаткований обласною державною адміністрацією і приурочений 20-ій річниці незалежності України, головною метою якого є пропаганда історичних, культурно-мистецьких надбань Сіверського краю, народних художніх промислів, розвиток туризму, популяризація традиційних бойових видів єдиноборств. Цього дня було відкрито пам’ятник преподобному Антонію Печерському.

22 вересня 2011 року делегація району на чолі з головою районної державної адміністрації Петром Головачем взяла участь у святкових заходах з нагоди відзначення 70-ї річниці партизанського руху в Україні, які відбулися в м.Щорс та на території музейно-меморіального комплексу партизанської слави “Лісоград” (с. Єліне Щорського району).

23 вересня 2011 року делегація району, очолювана головою райдержадміністрації Петром Головачем, взяла участь у V Міжнародному інвестиційному форумі, який проходив 23-24 вересня 2011 року в м. Чернігові. Районом було представлено експозицію актуальних інвестиційних проектів з будівництва лінії виготовлення виробів клінкерного типу (з глини), облицювальної цегли, з функціонування шкільної навчально-пізнавальної стежини “Первоцвіти”.

24 вересня 2011 року в селищі Ріпки відбувся мітинг-реквієм, районний ярмарок “Свято врожаю – 2011”, приурочені 68-й річниці вигнання з району фашистських загарбників, 70-річчю партизанського руху в Україні та Дню селища Ріпки. Цього ж дня було відкрито дитячий майданчик в парку відпочинку селища Ріпки.

18 листопада 2011 року делегація району на чолі з головою райдержадміністрації Петром Головачем взяла участь в урочистих заходах в м. Києві, приурочених Дню працівників сільського господарства.

18 листопада 2011 року в районі перебували представники італійської благодійної асоціації “Касаго кличе Чорнобиль”, які вручили автомобіль швидкої допомоги для Ріпкинської Центральної районної лікарні.

19 листопада 2011 року в Ріпкинському районному Будинку культури пройшов конкурс “Молоді таланти Ріпкинщини”.

3 грудня 2011 року в селищі Добрянка пройшов районний конкурс “Жінка року”, переможницею якого стала медична сестра терапевтичного відділення Добрянської дільничної лікарні Віра Мироненко, що виступала в номінації “На сторожі здоров’я”.

11 грудня 2011 року відбулися вибори тарасошевченківського сільського голови, в результаті яких була обрана Тарасевич Тетяна Миколаївна, член Партії регіонів, яка працювала секретарем Тарасошевченківської сільської ради. З 481 виборця участь у виборах взяла 361 особа, за цю кандидатуру проголосували 299 виборців, що складає 82,2 відсотка.

27 грудня 2011 року в селі Вишневе відбулося відкриття дошкільного навчального закладу “Рукавичка” – першого в сільській місцевості.

20 січня 2012 року в Ріпкинському районному Центрі дитячої та юнацької творчості пройшла науково-практична конференція, присвячена Дню Соборності України та Свободи України “Соборність національного духу навічно в серцях і помислах українського народу”.

19 лютого 2012 року в Ріпкинському районному Центрі дитячої та юнацької творчості відбулися заходи з вшанування учасників бойових дій на території інших держав, 23-ї річниці виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан та Дня захисника Вітчизни.

21 лютого 2012 року на базі Ріпкинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 пройшло засідання Президії районної ради організації ветеранів України, приурочене 25-річчю створення організації.

14 березня 2012 року в селі Клубівка відбувся мітинг-реквієм з нагоди 69-ї річниці клубівської трагедії 1943 року.

28 березня 2012 року в Ріпкинській школі мистецтв відбулися урочистості з нагоди 80-річного ювілею районної газети “Життя Полісся”.

30 березня 2012 року архієпископ Чернігівський та Новгород-Сіверський Амвросій в Свято-Миколаївському храмі селища Ріпки відслужив Літургію Раніше освячених дарів.

10 квітня 2012 року в селі Олешня відбувся урочистий пуск газу.

4 червня 2012 року в селі Задеріївка відбувся мітинг з нагоди 125-ї річниці від дня народження двічі Героя Радянського Союзу Сидора Ковпака в рамках патріотичного молодіжного моторейду по місцях бойових дислокацій Путивльського партизанського загону Сидора Ковпака.

7 червня 2012 року було урочисто відкрито оновлений Міжнародний автомобільний пункт пропуску “Нові Яриловичі”, розбудова та реконструкція якого здійснювалася у рамках державної цільової програми з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

9 червня 2012 року Губицька сільська рада відсвяткувала 90-річний ювілей.

19 червня 2012 року в районі відбувся виїзний день-приймальня обласної державної адміністрації.

6-7 липня 2012 року поблизу с.Олешня відбулося свято купальської традиції “Івана Купала на Голубих озерах” та Перший Міжнародний фестиваль авторської пісні “На Голубих озерах”.

12 липня 2012 року відсвяткував 30-річний ювілей дошкільний навчальний заклад “Малятко” смт Замглай.

23 липня 2012 року в смт Любеч відбулося вшанування пам’яті преподобного Антонія Печерського.

14 серпня 2012 року відкрився сільський клуб в селі Новоукраїнське.

15 серпня 2012 року учасники патріотичної акції “Міжнародного автопробігу по місцях бойової слави 112-ї Башкирської кавалерійської ( 16-ї Чернігівської гвардійської дивізії)” побували в селі Неданчичі.

18 серпня 2012 року в смт Любеч відбувся V Відкритий фестиваль традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств “Київська Русь”.

До початку нового навчального року Любецька та Новояриловицька загальноосвітні навчальні заклади отримали нові автобуси для підвозу учнів в рамках реалізації проекту ″Шкільний автобус″.

22 вересня 2012 року в парку Слави смт Ріпки було відкрито пам"ятний знак 4-м загиблим, воїнам-афганцям, які народилися в Ріпкинському районі.

25 жовтня 2012 року здано в експлуатацію газопровод в селі Суличівка.

28 жовтня пройшли вибори до Верховної Ради України.

23 листопада 2012 року делегація району, яку очолювали голова районної ради Віктор Бугай та перший заступник голови районної державної адміністрації Сергій Мохнач взяла участь в урочистих заходах з нагоди 80-ї річниці утворення Чернігівської області та 210-ї річниці створення Чернігівської губернії, що відбулися в обласному академічному українському музично-драматичному театрі ім. Т.Г.Шевченка м. Чернігова.

22 січня 2013 року в залі засідань райдержадміністрації відбулося урочисте зібрання з нагоди Дня Соборності та Свободи України за участі народного депутата України Михайла Чечетова.

22 лютого 2013 року в селі Червона Гута Неданчицької сільської ради відбувся мітинг-реквієм на вшанування пам’яті розстріляних та заживо спалених 114 жителів цього села, спаленого фашистськими окупантами 23 лютого 1943 року.

14 березня 2013 року в селі Клубівка за участі народного депутата України Владислава Атрошенка відбулися районні заходи з нагоди 70-ї річниці Клубівської трагедії та трагедії сіл району, спалених фашистськими окупантами в 1943 році.

1 квітня 2013 року за участі голови обласної державної адміністрації Володимира Хоменка, першого заступника голови обласної ради Івана Коробки, заступника голови, керівника апарату обласної державної адміністрації Миколи Стрільця та голови районної ради Віктора Бугая відбулися збори активу, де було представлено голову районної державної адміністрації Володимира Герасенка.

4 квітня 2013 року в Ріпкинському районному Будинку культури відбувся творчий звіт художніх колективів Ріпкинщини «Квітуй во славу України, талантів молодих перлина!».

9 травня 2013 року біля села Тараса Шевченка було відкрито пам’ятний хрест розстріляним фашистами під час Великої Вітчизняної війни 68 мирним жителям сіл Тараса Шевченка та Мокрих Величок.

2 червня 2013 року в Смолигівській сільській раді відбулися позачергові вибори сільського голови, де перемогу отримала Левченко Олена Віталіївна.

19 липня 2013 року на базі Любецької селищної ради пройшла міжнародна наукова конференція «Антоній Печерський та його доба», присвячена 1030-річчю від дня народження преподобного Антонія Печерського та 1025-річчю хрещення Київської Русі.

23 липня 2013 року в Любечі відбулися заходи із вшанування 1030-річчя з дня народження преподобного Антонія Печерського та 1025-річчя хрещення Київської Русі.

17 серпня 2013 року в смт Любеч відбувся VI Відкритий фестиваль традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств «Київська Русь».

17 вересня 2013 року на пленарному засіданні сімнадцятої сесії районної ради шостого скликання було прийнято рішення про створення «Центру первинної медико-санітарної допомоги Ріпкинського району».

27 вересня 2013 року в селі Олешня відбулися святкові заходи з нагоди дня Софії та 20-річчя присвоєння імені Софії Русової Олешнянській ЗОШ І-ІІІ ст.

24 листопада 2013 року відбулися проміжні вибори депутата Радульської селищної ради по одномандатному виборчому округу № 16, на яких обрана депутатом Радульської селищної ради Клименок Антоніна Володимирівну (нині секретар Радульської селищної ради.

24 травня 2014 року заступник голови-керівник апарату облдержадміністрації Сергій Журман представив активу району голову Ріпкинської райдержадміністрації Ірину Вовк, яку на цю посаду призначив своїм розпорядженням виконуючий обов'язки Президента України, Голова Верховної Ради України Олександр ТУРЧИНОВ 23 травня 2014 року № 907/2014-рп.

25 травня 2014 року відбулися позачергові вибори Президента України в яких взяло участь в голосуванні 15 624 виборців району із 23773, які включені до списку виборців. П’ятірка лідерів серед кандидатів на пост Президента України, за яких проголосували виборці району: Порошенко П.О. – «за» - 5528 виборців, 35,4 % Тимошенко Ю.В. – 3880 виборців, 24,8 % Ляшко О.В. – 2097 виборців, 13, 4 % Тігіпко С.Л. – 1010 виборців, 6,46 % Гриценко А.С. – 773 виборці, 4, 95 % На виборчій дільниці села Вишневе перебували іноземні спостерігачі від ОБСЄ та Європейська платформа «За демократичний вибір».

25 травня 2014 року відбулися вибори любецького та радульського селищних голів. Любецьким селищними головою обрано Зарецького Сергія Васильовича, секретаря Любецької селищної ради. Радульськими селищним головою обрано Сухорукова Олега Миколайовича, дільничного інспектора міліції Ріпкинського РВ УМВС України в Чернігівській області.

11 червня 2014 року в Ріпкинській ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 за участі голови райдержадміністрації Ірини Вовк відбулося урочисте відкриття пам’ятної дошки на честь загиблого під час бойових дій на Сході України воїна української армії Дмитра Куриленка, випускника цього закладу.

26 жовтня 2014 року в районі відбулися позачергові вибори до Верховної Ради України на 52-х дільницях, в яких із 23649 виборців взяли участь в голосуванні 12610 або 53 % виборців. Результати виборів по багатомандатному окрузі: Радикальна партія Олега Ляшка – 2098 голосів виборців, 16,6% Політична партія "Опозиційний блок" – 657, 5,2 % Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" – 1991, 15,8 % ВСЕУКР. АГРАРНЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ЗАСТУП" – 467, 3,7% КПУ – 791, 6,3% Політична партія "Об'єднання "САМОПОМІЧ" – 519, 4,1% Політична партія "ПРАВИЙ СЕКТОР" – 79, 0,6% Партія "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА – 3267, 25,9% Партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна" – 482, 3,8 % Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" – 1149, 9,1% "Громадянська позиція" (Анатолій Гриценко) – 329, 2,6%.

Результати виборів по одномандатному окрузі № 206: Аверченко С.М. – 621 голос, 4,9% Атрошенко В.А. – 7879, 62,5 % Велігорський В.Ф. – 521, 4,1% Ганжа М.М. – 268, 2,1% Коваленко А.М. – 1325, 10,5 % Поліщук В.А. – 447, 3,5% Федорок В.К. – 118, 1,5%.

26 жовтня 2014 року відбулися вибори грабівського сільського голови, Грабівським сільським головою обрана Шмаровоз Оксана Дмитрівна.

3 грудня 2014 року в селі Олешня відбулося відкриття пам’ятного знаку на честь видатного педагога, просвітительки Софії Русової. Цей знак встановлено за сприянням голови благодійного фонду ім. С. Русової, депутата обласної ради Івана Чауса.

20 січня 2015 року відбулися установчі збори з формування нового складу громадської ради при райдержадміністрації. 27 січня головою громадської ради обрано Марію Мазко, члена Ріпкинської районної молодіжної громадської організації «Співдружність і партнерство активної молоді».

15 лютого провели в останню путь гвардії старшого солдата, ріпкинця Дмитра Вікторовича Шелупця, який загинув при виконанні бойового завдання в зоні АТО, захищаючи державний суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

19 лютого в районі відбулися заходи з вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні. Біля могили Героя України Андрія Мовчана, який загинув на Майдані 20 лютого 2014 року, відбулася поминальна літія, яку відправив настоятель Свято-Миколаївського храму с. Сиберіж о.Анатолій ( Чернушко). Відбулося покладання квітів до могили Героя Небесної Сотні.

13 березня пройшли заходи із вшанування пам’яті жертв Клубівської трагедії 1943 року.

24 квітня відбувся мітинг-реквієм «Одвічна біль» з нагоди 29-ї річниці Чорнобильської катастрофи.

29 квітня призначено головою районної державної адміністрації Бориса Володимировича Мелашенка.

9 травня в районі відбулися заходи з нагоди 70-річчя Перемоги над нацизмом в Європі в Другій світовій війні.

25 червня здійснили покладання квітів та вінка до пам’ятного знаку чотирьом загиблим воїнам-афганцям, уродженцям району, з нагоди 25-ї річниці створення Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) та вшанували пам’ять про загиблих воїнів хвилиною мовчання.

23 липня пройшли заходи з вшанування пам’яті преподобного Антонія Печерського в Любечі.

24 липня голова райдержадміністрації вручив орден «За мужність» ІІІ ступеня матері загиблого учасника АТО Дмитра Шелупця Наталії Володимирівні.

21 серпня 2015 року в Ріпкинській ЗОШ І-ІІІ ст. №2 було відкрито меморіальну дошку випускнику цього закладу - загиблому воїну, учаснику АТО Дмитру Шелупцю. Цього дня в районному будинку культури пройшли урочистості з нагоди Дня незалежності України та Дня Державного Прапора України.

11 вересня відбулося відкриття ХІІІ Міжнародної спартакіади «Слов’янське братерство» на стадіоні в селищі Добрянка. На змагання прибули команди-переможниці обласних змагань серед лісгоспів Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства і Гомельського державного виробничого лісогосподарського об’єднання. Цього дня в залі засідань Любецької селищної ради пройшла наукова конференція, присвячена 1000-літтю від для упокоєння князя Володимира Великого.

12 вересня в селищі міського типу Любеч в рамках відзначення 1000-річчя упокоєння князя Київського Володимира Великого - творця середньовічної європейської держави Руси-України та з нагоди 70- річниці завершення Другої світової війни пройшов VII Відкритий фестиваль традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств „Київська Русь”.

30 вересня голова райдержадміністрації Борис Мелашенко взяв участь у заходах з нагоди вшанування пам’яті відомої педагога-просвітительки Софії Русової. Було відкрито погруддя Софії Русової, встановлене у вестибюлі Олешнянської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. С.Ф.Русової. Педагоги та учні школи на знак вдячності подарували гостям святковий концерт.

 

6 жовтня в конференц-залі управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі відбулася зустріч представників проекту «Європа у валізі» під егідою Фонду Конрада Аденауера, Європейської Академії Берліну та Польської Фундації Роберта Шумана. Обговорювалися питання євроінтеграції України, особливостей функціонування системи державної служби в країнах Західної Європи, розвитку громадянського суспільства, міжнародної співпраці, участі молоді в політичних та соціальних процесах.

13-14 жовтня в населених пунктах району пройшли урочистості з нагоди Дня захисника України та Дня українського козацтва, в ході яких вшанували учасників бойових дій на сході України.

16 жовтня відбувся традиційний районний фестиваль «Козацькі забави» на базі Вербицької ЗОШ І-ІІІ ст.

25 жовтня в районі пройшли вибори до місцевих рад, в результаті яких, зокрема, було обрано районну раду в складі 34 депутатів; із 32 керівників територіальних громад - 13 новообраних.

16 лютого 2016 року на базі Ріпкинської гімназії з нагоди 160-ї річниці від дня народження було відкрито пам’ятник відомому педагогу-просвітителю Софії Русовій.

У рамках виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» Верховна Рада України постановила перейменувати:

4 лютого 2016 року село Пролетарська Рудня Неданчицької сільської ради на село Рудня;

4 лютого 2016 року село Червона Гута Неданчицької сільської ради на село Гута;

12 травня 2016 року село Незаможне Тарасошевченківської сільської ради на село Вертеча.

Крім того, 19 травня 2016 року перейменовано село Бихальцохівка Малолиственської сільської ради на село Бихольцохівка.

1 червня 2016 року у селищі Добрянка відкрито Молодіжний центр - культурно-мистецький, оздоровчо-спортивний заклад, який розмістився в реконструйованій будівлі колишньої школи.

29 жовтня 2017 року в районі відбулися вибори селищного голови та депутатів Любецької селищної об’єднаної територіальної громади. На посаду селищного голови обраний Пінчук Сергій Іванович, громадянин України, 1971 року народження, має освіту вищу, член ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА "СОЛІДАРНІСТЬ", пенсіонер, місце проживання: м.Київ. До складу Любецької об’єднаної територіальної громади увійшли такі населені пункти: Любецька селищна рада (смт Любеч, село Кукарі, селище Гірки), Малинівська сільська рада (села Малинівка, Голубівка, Довгуни, Коробки, Маньки, Пищики), Павлівська сільська рада (села Павлівка, Духанки, Шумани), Смолигівська сільська рада (села Смолигівка, Березівка, Клонів, Розсудів, Скитьки, Тулія), Тарасо-Шевченківська сільська рада (села Тараса Шевченка, Вертеча, Корольча, Мокрі Велички).

6 червня 2018 року територіальні громади сіл Мохначі, Галків, Губарі, Семаки, Углова Рудня і селища Пересаж, що були підпорядковані Мохначівській сільраді Ріпкинського району, приєдналися до Любецької ОТГ. Висновок про відповідність рішення про добровільне приєднання підпорядкованих Мохначівській сільраді громад до вже об’єднаної Любецької селищної відповідним розпорядженням №319 затвердив голова Чернігівської ОДА Валерій Куліч.

25 березня 2019 року очільник Чернігівської області Олександр Мисник представив активу району голову Ріпкинської райдержадміністрації Геннадія Поляка, якого на цю посаду призначив своїм розпорядженням Президент України 22 березня 2019 року №35/2019-рп.

31 березня 2019 року відбулися чергові вибори Президента України, взяло участь в голосуванні 13668 виборців (63%) району із 21680, які включені до списку виборців. Трійка лідерів серед кандидатів на пост Президента України, за яких проголосували виборці району: Зеленський В.О. – «за» - 3396 виборців, 24,8 %, Тимошенко Ю.В. – 3078 виборців, 22,5%, Ляшко О.В. – 2016 виборців, 14,7%, Порошенко П.О. - 1744 виборці, 12,8%, Бойко Ю. – 1256 виборців, 9,5%, Гриценко А.С. – 556 виборців, 4,1%, Смешко Ігор - 526 виборців, 3,8%.

Рішенням Ріпкинської районної ради VII скликання 28 березня 2019 року у Ріпкинському районі на базі Ріпкинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 утворено комунальну установу "Ріпкинський інклюзивно-ресурсний центр Ріпкинської районної ради Чернігівської області".

3 квітня 2019 року територіальні громади Добрянської селищної, Горностаївської, Клубівської, Новояриловицької, Олешнянської сільських рад Ріпкинського району Чернігівської області об’єдналися в Добрянську селищну ОТГ із центром у селищі Добрянка. Голова Чернігівської облдержадміністрації Олександр Мисник розпорядженням  № 199 затвердив висновок про відповідність Конституції та законам України проектів рішень Добрянської селищної, Горностаївської, Клубівської, Новояриловицької, Олешнянської сільських рад Ріпкинського району Чернігівської області «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

22 грудня 2019 року в районі відбулися перші місцеві вибори селищного голови та депутатів Добрянської селищної об’єднаної територіальної громади. На посаду селищного голови обраний Ткаченко Володимир Миколайович, громадянин України, народився 19.02.1964 р., освіта вища, безпартійний, Новояриловицька сільська рада, сільський голова, місце проживання: м.Чернігів, Чернігівська обл. До складу Добрянської об’єднаної територіальної громади увійшли такі населені пункти: Добрянська селищна рада (смт Добрянка, село Аткильня, село Вербівка), Горностаївська сільська рада (село Горностаївка, село Гута Ткачова, село Строївка, село Чижівка), Клубівська сільська рада (село Клубівка, село Вир, село Лизунова Рудня, село Олександрівка Друга), Новояриловицька сільська рада (село Нові Яриловичі, село Киселівка, село Нова Папірня, село Сиделівка, село Скиток, село Старі Яриловичі), Олешнянська сільська рада (село Олешня, село Грибова Рудня, село Олександрівка, селище Заводське).

Голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко 10 січня 2020 року підписав розпорядження, яким затверджено висновок щодо відповідності Конституції та законам України проєктів рішень цих місцевих рад про добровільне об’єднання територіальних громад. Населені пункти Ріпкинської, Радульської селищних, Грабівської, Задеріївської, Ловинської, Петрушівської сільських рад Ріпкинського району Чернігівської області об’єднуються в Ріпкинську селищну територіальну громаду.